Чи я не перекрикував Тебе
чи не приходив завжди на день пізніше
чи не тікав у темні ридання
зі своєю любов’ю, як із зайвою клепкою
чи не викрадав Твого часу
чи не зализував надто розчулено лапу своєї совісті
чи не плутався у почуттях
чи не збирав зірок, які вже давно згасли
чи не писав вишуканого щоденника своїх образ
чи не залізав у теплий куток, захищаючи
свою вразливість, як гусячу шкірку
чи не фальшивив красивим голоском
чи не був м’яким деспотом
чи не перекручував Євангеліє на солодкаву казку
чи орган не заглушував мені звичайного
скімлення щеняти
чи я не доводив, що слон існує
чи коли молився до Ангела-Хоронителя,
не хотів часом бути ангелом, а не хоронителем
чи опускався навколішки,
коли Ти зменшувався до шепоту
о. Ян Твардовський, переклад з польської Дзвінки Матіяш.
Фото: Златослава Лука